Традиції та сучасність гуцульської вишивки

Узори на вишивках Гуцульських майстриньГуцульщина здавна відома своїми майстрами, серед яких були цілі династії різб’ярів, гончарів, ткаль, вишивальниць, ліжникарок, які з покоління в покоління передавали свою майстерність наступному поколінню. Велична краса карпатських гір та природи з яскравими глибокими барвами сприяла виробленню своєрідної образотворчої мови в вишивці. Тому найбільш поширеним в гуцульській вишивці є монументальний геометричний орнамент з контрастним зіставленням кольорів. Народні майстрині Гуцульщини створювали неповторні, оригінальні вишивки. При створенні цих вишивок вони оперують простими геометричними елементами, їх різноманітним колірним заповненням.  Адже в цій місцевості навіть кожен район та окреме село мають своє художнє обличчя і улюблену гаму кольорів. Майстрині суцільно вкривають вишивкою рукави жіночих сорочок або розміщують її у вигляді навскісних або широких густих та вузеньких орнаментальних смуг, які утворюються з зірочок та розеток.

Узори на вишивках Гуцульських майстринь приваблюють тонким відчуттям кольору, життєрадісною гамою поєднань — червоного, жовтого, помаранчевого, зеленого та чорного.

Вишивки Г. Герасимович Однією з відомих майстринь є Ганна Юліанівна Герасимович (нар. 1889 р.) в м. Косові. Найулюбленішими її техніками були “низинка”, хрестик, біла мережка “цирка”. Особливістю творчої манери є укрупнення окремих елементів орнаменту та виділення центру композиції. Вишивки Герасимович зберігаються в багатьох музеях України.

Серед учнів Г. Герасимович була заслужений майстер народної творчості України Ганна Кива. В орнаментах її виробів використані мотиви вишивок карпатського передгір’я, сіл Городенківського району. Також в її вишивках по-новому переосмислюються народні мотиви “рачки”, “кучері”, “чічки”, “головки”.

А ось витоки творчості іншої майстрині – Михайлини Сабадаш з Коломиї ґрунтуються на давніх традиціях прикарпатської вишивки, що виділяється стриманим колоритом з перевагою темно-червоних, чорних кольорів, витонченою ювелірною проробкою деталей орнаменту. У вишивках Михайлини Сабадаш основним засобом художньої виразності виступає чітка графічна лінія, яка має переважно чорний колір. Ця лініє утворює і підкреслює основні форми малюнка, які потім ускладнюються і доповнюються іншими кольорами.

М. Сабадаш творчо інтерпретує традиції народної вишивки Карпатського краю. Вона застосовує у своїй творчості найпоширеніші техніки — хрестик, “стебнівку”, гладь. Але найулюбленішою в Сабадаш залишається “низинка“. Майстриня натхненно створює орнаменти чоловічих і жіночих сорочок з широкою фантазією. Її світ асоціативних уявлень розкривається насамперед у вишивці рушників, образна змістовність яких будується через ритміко-пластичні мотиви та певний колорит. Можна виділити рушник з назвою “Вівці мої, вівці“, в якому основа художнього образу передається через ритмічне повторення домінуючого мотиву “баранячих ріжків”. Візерунок “Подарунок матері“, який побудований на контрастному протиставленні двох кольорів — чорного і червоного, викликає асоціації з художнім образом, поширеним у поетичній творчості. Рушники “Гори димлять” та “Вечірні зорі” відзначаються свіжістю барв та м’яким ліризмом.

Орнаменти квітучого краю Гуцульщини можна побачити в творчості іншої майстрині з Коломиї — Євдокії Геник. Вона народилась у селі Верхньому Березові і з дитинства опанувала мову місцевих вишиванок. Її рушники “Яворівський”, “Квітка з полонини”, “Осінь у Карпатах” полонять людей з першого погляду красою візерунків, довершеністю композицій та витонченістю кольорів.

В Коломиї є музей народного мистецтва Гуцульщини, який сприяє широкому розквіту мистецтва гуцульської і покутської вишивки. В цьому музеї постійно організовуються виставки майстрів народного мистецтва, пропагуються його кращі твори.

В Чернівецькій області є село Виженка, яке розташоване в горах та славиться своїм народним мистецтвом. Жителька цього села Параска Клим у витворах показала розквіт  барв цього краю та багатство його кольорів, які лягають на полотно її рушників і сорочок. Особливо відомими є її вишивки сорочок “рукав’янок”, щедро прикрашені скісними лініями орнаментальних узорів. Найулюбленіша гама кольорів Параски Клим це сполучення жовтого й коричневого або вишневого і зеленого.

Опубліковано у Про вишивку | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 коментар до Традиції та сучасність гуцульської вишивки

  1. LESYA коментує:

    DYXXE BAGATO RIZNOI INFORMAJII , PORAD.DYAKYU.DOPOMOXXIT ZNAUTU ZRAZOK VUWUTOI CKATERTUNU.BILWE POPYLYARNI CORO4KU I RYWNUKU A CKATERTUN NEMA A XOTILOC BU VUWUTU.VDYA4NA WURO.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *