Про українську вишивку

У невичерпній скарбниці духовної культури українського народу є особлива, винятково важлива її частина — вишивка. З нею пов’язана вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, перемоги і поразки, його радість і горе, сподівання на майбутнє.

Вишиванка є духовним символом українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.

«І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала».

Ці рядки відомої пісні на вірші українського поета Андрія Малишка засвідчують, що на манівцях життя постійною нашою супутницею є вишивка. Хрестик чи гладь, мережання чи вирізування на льняних, конопляних, бавовняних тканинах здавна милують наше око, радують душу, дають працю рукам і думці.

Вишивка – це поширений вид декоративного й ужиткового мистецтва, в якому узори та зображення виконуються вручну або машинним способом на різних тканинах, повсті, шкірі та інших матеріалах льняними, шовковими, бавовняними, вовняними нитками, а також бісером, коштовним камінням тощо.

Опубліковано у Про вишивку | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *